Здається, що недавно співали солов'ї,
Було в країні тихо, неначе уві сні,
А зараз вся палає, нагадує мені-
Що знов, як у Довженка- вся в огні!
І ллється кров ріками
Та скільки ж можна, браття?
Навіщо воювати?
Хіба ми цього варті?
Які ж тепер ви браття?
Коли на нас напали...
Підпа́лили багаття,
Яке давно між нами...
Кривавою рікою вмивається країна,
Зіткнулася з війною наша Батьківщина.
Та все мине із часом, закінчиться руїна,
І розквіте барвиста, кохана Україна!
Приємно, що є віра і впевненість у світле майбутнє
Олена Страль відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,вона ще є і не згасне! І стає ще більшою,коли побачила сьогодні на власні очі,що і у нашому Маріуполі є патріоти,коли всі разом вийшли копати окопи навколи рідного міста!
Україна недругів кривавих прогоне неодмінно і розквітне буйним цвітом на просторах вільних від зневір'я... ніхто крім нас - громадян, відчуваючих відповідальність за долю народу, за долю країни - Україну нашу не врятуює - тож ні на мить не покладаєм рук, не втрачаем думок!!!
Олена Страль відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розквітне обов'язково, Оленко! 
