Багряніє, кровоточить
На сході ранок. Час світання.
Ніч-чаклунка щось морочить
І зірка падає остання...
Зорить пожежа на межі.
Вогні між небом і землею
Малюють дивні міражі,
Співають оди Прометею.
Дивлюсь здивований і я,
Немов зустрів війни відлуння.
Палахкотить важка броня...
Ховають хмари злодіяння...
Ось сонця краєць визирнув,
А там ще місяць блудний ходить.
І вітер... Вітер кров лизнув,
Сп'яніло між домами бродить.
Живе у мирі та війні
Моя країна одночасно.
Й ранкові обрії, й вогні
Про це нагадують негласно.
