Україно, хто тебе зурочив?
І спокій твій занапастив ?
Сусід москаль, вчинивши злочин,
Тобі у спину ніж встромив.
Та так зненацька і зухвало,
Хіба змогли ми передбачить
Хто зможе відповідь тут дати
Тепер як можна їм пробачить
Вони завжди нас зневажали
Принижували, як могли.
Себе ж бо старшими вважали
А ми, на жаль,терплячими були.
Історія все пам'ятає
Хто справді старшим є із нас.
І чого Київська Русь варта,
Пішов же звідти відлік наш.
Історія ж Росії не наука ,
Закон для неї - не указ,
Переписать , збрехати люблять,
Навіщо правда їм про нас.
Але ж я хочу, браття й сестри,
Щоб ви про себе правду знали!
Вкраїнці — ми народ незламний
Життя за волю віддавали!
Я вірю в тебе, Україно!
В твоє щасливе майбуття.
Хай світле й мирне буде небо
Завжди усміхненим дитя !
Слава Україні!
20.09.2014 р
