Люблю я зустрічати літні ранки,
Коли вже догорає останняя зоря
І досвіток долинами ще сонний бродить,
А ранок на поріг вже ступає крадькома.
Ось пташка десь сполохано крильми затріпотіла,
І соловейко весело щебече у гайку.
Він від нічного сну всіх пробудити хоче
Тому й наспівує мелодію дзвінку.
Через небесну просинь пробився перший промінь
Своїм теплом він землю зігріва.
Тюльпани підняли свої голівки назустріч сонцю,
І воно, як мати, їх ніжно обійма.
Росою умиваються троянди,
І запах їх чарівний розноситься повсюди.
Красу цю передати словами неможливо.
Побачити це треба, щоб ніколи не забути.
30.05.2012 р.
