Україно, моя рідна земле,
Розкішна, мов сад весняний.
Я подумки завжди з тобою
І уклін тобі шлю неземний.
Заграй же сопілко, заграй,
Про весну, що рясно цвіте.
Як згадаю Карпатський свій край
І на землю сльоза упаде.
Нас мільйони розкидала доля
По чужих і далеких світах,
Але тільки покличеш додому-
Злетимось, як навесні птах.
Заграй же сопілко, заграй
Про весну, що рясно цвіте.
Як згадаю Карпатський свій край
І на землю сльоза упаде.
Україна, як мати, як пісня.
І гостинна і завжди привітна.
Пробачить, якщо завинив,
Навіть те, що її залишив.
