В Сіднеї ще плюс двадцять три,
На пляжі піщані скульптури,
У нас плюс чотири й вітри,
Синюшні ревуть політ-тури.
В Сіднеї спокійно живуть,
Не всіх депутатів впізнають,
У нас їх не можуть забуть,
Щодня на екранах мелькають.
В Сіднеї все літо й весна,
Зими тут і снігу немає,
У нас снігова білизна
Зимою усе покриває.
В Сіднеї нам місця нема,
Там досить своїх австралійців,
Шукати десь щастя дарма,
Земля ж є своя в українців.
В Сіднеї в політиці лад
Й народ вона мало цікавить,
У нас політичний парад,
Щоденні народні вистави.
В Сіднеї не так, як у нас,
Англійською люд розмовляє,
Відмінний від нашого час
Й заможний народ проживає.
Я вірю, що прийде наш час,
Сідней ще побачить на живо,
Що жити найліпше у нас,
Найдовше, заможно й щасливо.
В Сідней надсилаю вірші,
Там друг мій їх зможе читати,
Бажаю йому від душі
Вітчизну свою пам’ятати.
20.04.07.
