Заходь... В мій світ тобі відкрию двері.
Там поброди стежинами думок,
Вбери принади тої атмосфери
І, може, прочитай якийсь урок...
Надовго не покину в самоті я,
В кімнаті теплій в крісло усаджу,
Відкрию всі свої таємні мрії,
Картину намалюю й покажу.
А потім в роздумах і у мовчанні
Ми чаю вип’ємо з тобою вдвох,
Помріємо у тишині прощальній,
Відчуємо і ніжність, і любов.
Ще серце б’ється, і прекрасні мрії
Живуть, за них не треба каяття,
І нездійсненні повстають надії,
Любов палка і потяг до життя.
25.06.2010 р.
