В лагідних бабусиних руках
Підростає внук — частинка серця.
У щасливих, радісних очах
Рідних душ єднання пізнається.
Стане він на свій щасливий шлях
Перемог, і злетів, і натхнення,
В лагідних бабусиних руках
Він знайде підтримку й одкровення.
Сиві скроні — зовсім не біда,
Мудрість літ навік в пригоді стане,
І бабусі лагідна рука
Захистить, зігріє і догляне.
Найсильніший оберіг в житті -
Аромат бабусиного хліба,
Й пиріжки як сонце золоті,
Й крашанки та паски на Великдень.
Мій онуку! Будь, рости, живи!
Стій на правді, не криви душею!
А бабуся, як в усі віки,
Стане Берегинею твоєю!
