Тролейбусна зупинка, ковток кави,
В повітрі вже весняний аромат,
Із квітів квінтесенція яскрава,
І вісім рівно демонструє циферблат.
Ранковий фльор із квітів абрикосу,
Зелений колір ранньої трави,
І вітер злегка розтріпав вже коси,
Туман безшумно відступає в царство тьми.
Потік автомобілів, шумні зграї
Із суміші невиспаних людей,
І сонця промінці такі ласкаві,
Уже віщають, що почався день.
І сукня прагматична у горошок,
Хоч руки звично мерзнуть десь зрання,
І куртка зігріває зовсім трошки,
Не по погоді злегка видалось вбрання.
Але так хочеться тепла не тільки кави,
А справжнього весняного тепла,
Щоб ніби в плед тебе так огортало,
У сонце вкутатись від п'ят і до чола.
Так хочеться читати книжку в парку,
Місцями заглядатись на пейзаж,
Щоб було навіть деколи і жарко,
Та поки всі ці мрії - лиш міраж.
Сьогодні лиш трамвайна ця зупинка,
Ковточок кави і весняний аромат,
І до тепла залишилась хвилинка,
А поки вісім демонструє циферблат.
