Як линуть непомітно дні!
Недавно докучала літня спека,
А вже лютневий тане сніг, –
Весни очарування недалеко.
Пливе весняний аромат,
Тепліше й лагідніше світить сонце.
В передчутті весняних свят
Непевного чекання серце повне.
Весна – пора таємних мрій.
Можливо, ми не можем усвідомить
Мотиви всіх своїх надій,
Нудьгу, що навесні так душу томить.
Але ми помічаєм враз,
Що робимо якісь незвичні вчинки, –
Природа діє і на нас,
Й пробуджує усі живі рослинки.
Хоч і мороз, і всюди сніг,
І начебто прикмет весни не видно,
Підуть від ласки сонця в ріст
Маленькі кволі паростки рослини.
Струмки весняні задзвенять,
Пташок піснями сповняться діброви.
Час швидко йде, а дні летять,
Несуть на крилах радощі віднови.
03.03.2012 р.
