Я не можу тебе прирівняти
ні до Заходу, ні до Сходу,
бо в чарівній красі одна ти,
облюбована вільним народом.
Ось Волинь, моя рідна колиска,
зовсім поруч-славетні Карпати,
Слобожанщину та Поділля
завжди буду я величати...
Україно,моя ти доле,
вірю свято-знову розквітнеш,
подолаєш усі негаразди,
ворогів своїх в попіл розітреш.
Сплинуть роки й нове покоління
стане вірші про Тебе складати,
та історію тисячолітню
буде з честю оберігати.
А поки що,милуюсь щоденно
сходом сонця,рікою,дібровами,
та молюся за всіх,поіменно,
діточок Твоїх закатованих…
Рано-вранці сльози росинки
Землю зболену всю покривають,
а можливо,це Ангели з неба
життя воду для нас посилають…
Я не можу тебе прирівняти
ні до Заходу,ні до Сходу,
бо єдина ти рідна мати
українського всього народу.
15.06.2015 Галина Рибачук-Прач.
