«Процямкавши» щось схоже на слова,
Й зригнувши учорашнім перегаром,
Зайшло в автобус рідкісне теля,
З «бичком» в руці та свіженьким «фінгалом»
Кумедне й «злопротивне» водночас,
У смороді, що геть було терпіти,
Воно щось «цвиркнуло» й підняло дідуся,
А той не знав де очі свої діти
І так би було, та не все гаразд
Для «фраєрків» опущених собою ж,
Мале хлоп’ятко, ну простий пацан,
Шукало правди й двинуло рукою
Злетів умілець «цвиркати» старим,
Як тля летів і падав як заходив,
Повільно так він «розварганив» ніс,
Уже на тому, іншому вже боці
Усі мовчали, потім завелись,
Мов хуліган «дивись, що воно робить»,
Та підійшов до хлопця дід старий,
Пожавши руку справжньому герою
І белькотів автобус про своє,
«Як можна так?», «Це ж треба мати совість»,
А хлопчик з дідусем уже зійшли,
Їх не цікавили оті пусті розмови
«Процямкавши» щось схоже на слова,
Й зригнувши учорашнім перегаром,
Зайде в автобус рідкісне теля,
З «бичком» в руці та свіженьким «фінгалом»…
