СПІВАЙ, СОПІЛОЧКО.
Ти співай моя сопілочко
Ой, виспівуй, – вигравай!
Пролягла моя доріженька
Поза поле, поза гай.
Там, за гаєм, кучерявеньким
Синя річка виграє;
Там із річки кришталевої
Вороненький воду п’є.
П’є він воду, напивається
Та ще гривою трясе.
Він мене у вечір зоряний
До кохання понесе.
Ти співай, моя сопілочко,
Про дівочую красу.
Я в руках своїх для милої
Море пестощів несу.
На вустах моїх усміхнених
Пісня серця, що як птах
Розкриває крила вольнії,
Щоб летіти по світах.
А в очах несу коханій я
Небо - синь та диво - грай,
Та ще квіти, що дарує нам,
В літній день зелений гай.
Ти співай, моя сопілочко,
Веселіше! – не тужи.
Про чарівні ночі зоряні
Моїй любці розкажи.
14.12.2015
це стилізація, тому "небачену красу" слід виправити на якусь иншу: в народній пісні було б виправлено; в сьомому рядку ком не треба; в сімнадцятому також; також і після "дарує нам"
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я і не гадав писати стилізацію. Писав, як ішло. За Ваші підказки щиро дякую! Виправив.
Радий, що Ви не байдужі.
