МІЛЬЙОН ТРОЯНД
(23.12.15)
Любов минає… А я ж так її кохав!
«Ти завоюй мене», – вона казала
Багато тисяч я віршів їй написав,
Та цього, мабуть, було їй замало
Вірші на радіо, в газетах, і немало
Було кохання в мене, не забава…,
А лицарські турніри не на часі, якось
Лиш гроші… А душі людської якість?
Не бідний я, - й троянди, таки, були
Хоча і не мільйон, але – усе, забули
……………………………………….................
Я за троянди не продав свій дім,
Бо мав надію: житимемо в нім…
