Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Калина і верба… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю! Можете уявити в якім настрої я його писала,хоча це було ще у 2000 році, та я тепер здригаюся, коли пригадую той час, і хоча й тепе сльози ллються, коли я його сама собі декламую, а не читати його не можу, бо це ж моє, хач і горе, й болі, та все моє... ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Dashavsky,я якось зразу ж після написання цього вірша, дуже швидко його запам"ятала, і тепер часто в думках сама собі його декламую, або й наспівую, звісно ж що не обходиться без сліз, але потім стає ніби трохи легше,..таке життя нічого нам уже не змінити. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Серце болить, стогне душа, лиш пам"ять є вічно жива...Любимо ми їх і пам"ятаєм,і їх мрій завжди з нами йдуть Найрідніші люди не вмирають, вони в нашій пам"яті живуть!.. ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Калинонько! Уже багато літ немає їх, а я живу, та й треба жить, хоч і душа моя болить... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Миколо! Хоч і сумно, і болить, а треба жить!..Та й є для кого жить... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Світлана Крижановська, 06.02.2016 - 20:19
Дуже болючий, зворушливий вірш... Нехай Господь Вам посилає силу та здоров'я! ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано! Слава Богу є діти, онуки, і сиріточка онучка, є для кого жить,хоч серце й болить... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко! Я намагаюся! У моєму вірші "Заспрівай мені, мамо! Є такі слова6Не сумувй, моя мамо, ц печаль прожени, і у світі ясному ти й замене живи! Ото ж і живу, та й є ж його кровинка... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю! так воно й було, писала серцем і душею, ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Каминский ДА, 06.02.2016 - 18:47
Примите и мои соболезнования. Как и Вы, я схоронил свою половинку и сына. Их могилки близко, оградки на вырост. Они наверное уже заждались меня там![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Сина ми похоронили з чоловіком разом, він не витримав, і через 5 років помер від туги,їх могилки поруч і для мене теж там місце є, думаю,що вони мене чекають... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Октябринко! У мене є пісня на мої слова про сина "Червоніє калина", музику підібрала моя подруга, яка гарно і співає, і грає на баяні, а на ці слова не змогла, посилаючись на болі в серці, коли вона намагалася все ж підібрати мелодію... ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніно! Я й сама не знаю, як я все це пережила. Кажуть час лікує,.. та я вже давно пересвідчилась, що ні - не лікує, просто ми навчаємось жити з цим болем, та якось і жевем і пам"ять про них бережем... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю! На жаль давно відплив життєвий їхній човен - в незнаний світ, у море темноти... Тут на землі їх пам"ятати будем, допоки ми у світі цім живі!.. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 06.02.2016 - 16:01
Рідних ми завжди будем пам"ятати.Калина і верба весною розквітати,як завжди будуть ще багато літ.Бо так уже збудований цей світ. ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніло! Така наша доля; чекати, любити, сподіватися,втрачати,..пам"ятати... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Ганна Верес (Демиденко), 06.02.2016 - 15:57
Валечко, хай спочивають Ваші рідні. Впевнена, що вони десь близенько біля Бога, бачать, що твориться у нас, може теж вплинуть на Всевишнього, щоб пекло це скоріше закінчилося.Бережіть себе, бо ще потрібна Ви і своїм онукам, і дитині, і нам. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так!Ганнусю, вони спочивають, а ми їх пам"ятаємо, любимо і надіємось, що все ж настануть кращі часи і все налагодиться... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 06.02.2016 - 15:07
Прийміть мої щирі співчуття ![]() Хороша присвята рідним... Хай вони на небесах голос вашої душі і вашого серця почують... |
|
![]()
|