Тендітність нот спадає нанівець,
Та їхня щирість каплями стікає.
Там, де залишив лихий сон рубець.
Тихенько мовиться:
«І це минає…».
Все віддає минулим берегам
Вітання ніжного привітливого ранку.
Великий світ дарований не в снах
Відкрито каже:
«Ти будеш в порядку…».
Міцні обійми терпко гріє сміх,
Малюючи в думках всіх кольорами.
Можна віддатись тисячам утіх…
Мабуть, зізнатись:
«Хочу вже до мами».
Колись вернеться на круги свої
Колишній спомин, схований в долоні.
Казками стануть мамині пісні.
Які завжди переспіваєш доні.
