Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Прожила 102 роки… (проза) - ВІРШ

logo
геометрія: Прожила 102 роки… (проза) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Прожила 102 роки… (проза)

                            Ніяк не можу зрозуміть,
                            що з нами в світі стало,
                            чому між нами, між людьми,
                            добрих людей так мало...
Але ж вони є, були і будуть, бо інакше не можна жити! Люди мого віку  знають, скільки бід, мук і горя принесла минула війна. І ось знову війна, знову біди і страждання... У той, тепер уже далекий час, люди вижили, винесли, відбудувалися, лише тому, що добрих людей  було більше, ніж злих і недобрих. Тому я й пишу цю оповідку про добрих і щирих людей небайдужих до чужої біди.
Маринка, моя подружка, мешкала на іншому березі річки. Вона, як і я, дитина війни. Жила вона з мамою Катериною, та двома маминими сестрами Галиною і Килиною. Галина і Катерина вдови, а Килина заміж не виходила: до війни не встигла, а після війни не було за кого, отак вона й лишилася дівкою,(незайманою),на все життя. Жили жінки дружно, працювали в колгоспі. Оберігали, пестили,доглядали свою єдину радість - Мариночку. Ми з заздрістю дивилися на білосніжні комірці, манжети,які в"язала для Маринки тітонька Галина, на її чудове, пахнюче кучеряве волосся, в якому завжди красувалися кольорові стрічки і бантики, не знати з чого і як змайстрьовані тітонькою Килиною.  Марина росла доброю, лагідною, не байдужою до чужої біди. Вона часто пригощала нас  смачним печивом, пиріжками і навіть цукерками, спечиними і приготовленими її мамою. При появі Маринки хлопці завмирали, не кривлялися, не буянили, не гелготіли. Усі намагалися їй сподобатися, а в старших класах уже й залицялися до неї. Та Маринка до всіх ставилася з повагою і ласкою, та переваги нікому не віддавала.
Після закінчення школи вступила до технікуму, а по його закінченні вийшла заміж за офіцера. І понесли її стежки - доріжки у вир життя. Мама і тітоньки скучали, сумували, писали сповнені любові листи. Маринка відповідала теплими лагідними листами, заспокоювала, а кожного літа приїжджала в гості: коли з чоловіком, коли з дітками, а коли й усім гуртом. Мама і тітоньки насолоджувались цими зустрічами. Так плинуло життя.  Та якось так сталося, що одна за одною  відійшли в інший світ і Катерина, і Галина. Лишилася Килина зовсім одна. Маринка хотіла забрать тітоньку до себе, а та ні в яку, адже зроду ніде, окрім села і райцентру, не була. Довелося Маринці просити допомоги  в родичів і сусідів. Ті залюбки погодилися піклуватися про тітоньку. Та дуже скоро тітонька знову засумувала, все менше з"являлась на подвір"ї, а більше сиділа, чи лежала в хаті, стала погано їсти, а згодом і зовсім злягла. Родичі сповістили про це Маринку. Тоді Маринка, не дивлячись на протести тітоньки, майже насильно забрала її до себе. Жила вона на той час у місті. Довго літня жінка не могла звикнути до міського життя, до шуму машин, до великих багатоповерхівок, до шумних вуличних компаній і всякого іншого гамору, не хотіла виходити з квартири, ставала або сідала  біля вікна, спостерігала, іноді й плакала, просила Маринку відвезти її назад до села.Та і Маринка, і її донька намагалися розвеселити  жінку, весь час приділяли їй свою увагу і з часом тітонька привикла, стала виходити на подвір"я, на посиденьки з такимиж як і вона старенькими жінками. Коли тітка Килина зовсім постаріла, стали траплятися з нею  різні казуси. Про деякі з них Маринка мені розповідала.
Зайде, бувало, тітка на кухню і до господині: "А що ви робите?" Маринка їй: "Вареники ліплю. Може допоможете?" "Гарзд, - каже тітка, але трохи подумавши додає: Та я вже не зумію..." "То нічого, посидьте біля мене, поговоримо!" Побалакавши про те, про се, тітонька підводиться: "Добре  тут у вас, та мені вже пора додому," Маринка їй: "Гаразд, я вас проведу!"Бере тітку під руку, виводить із кухні, веде у її кімнату: "Ну ось, ви вже й вдома! Ось ваше ліжко, сідайте, або й приляжте перепочити..."  Коли тітоньці виповнилося 95 років, вона категорично відмовилася виходити на вулицю. Маринка ж лагідно брала її під руку й вела. Та упиралася, намагалася вирватися, а коли їй це не вдавалося, гукала: "Буду кусати!"
Племінниця, лагідно посміхаючись, до неї: "Та у вас же зубів немає!" Тоді тітка весело сміялася і вже більше  не пручалася, а добровільно йшла подихати свіжим повітрям. Якось на вулиці вона посковзнулася і, впавши, зламала руку. Маринка викликала "швидку допомогу". Саме в цей час у них у гостях перебував зять Маринки. Він виніс тітку на руках до машини з червоним хрестом, поїхав разом з Мариною і тіткою до лікарні. Там знову узяв постраждалу на руки і доніс до травматолога. Тітка голосно плакала, та так причитала, що всі, хто на той час був у лікарні, повиходили з кабінетів, були дуже здивовані і запитували: "Де ви взяли це диво?! І скільки їй років?" Почувши, що 98, ще більш дивувалися...
Померла тітонька, коли їй виповнилося 102 роки. На жаль, уже пішла з життя і Маринка, і її чоловік. Та пам"ятають і часто згадують Маринчині онуки, пам"ятаю й я, бо часто бувала  у гостях у подруги і сама розмовляла з тітонькою Килиною. Ось така оповідь про людську доброту. Недарма ж говорять: добрі справи робляться не язиком, а душею й серцем!..





 

ID:  650776
Рубрика: Проза
дата надходження: 11.03.2016 15:45:33
© дата внесення змiн: 19.03.2018 00:06:05
автор: геометрія

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (214)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Прочитав і зразу ж перед очима моя тітка в Запоріжжі 92-х літня і племінник мій, якому хоч і нелегко, але він з її непростим характером справляється з величезним терпінням і добротою своєю.
Повчальна розповідь.
12 16 22 osen2 flo36
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Славо! Це не видумана оповідка, це - дійсність хоч і минула, тому й пригадується щось своє, бо ж у багатьох щось подібне було... 16 43 love17 flo36 girl_witch love17
 
!...добрі справи робляться не язиком, а душею й серцем!" 12 16 give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Людо! добро ж виходить із людини, а потрібне воно всім живим істотам, а наш вибір кому його віддавать... flirt girl_hospital love17 43 flo36 give_rose
 
Наташа Марос, 11.03.2016 - 18:59
Хороша проза, цікаво пишете!!! osen1 osen1 osen1 osen1 osen1
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю! Це проза життя, а яке життя - така й проза. girl_hospital curtsey love17 flo36 43 flo31 flo34
 
DVI, 11.03.2016 - 18:39
Прочитав і задумався.Яка різниця скільки людина прожила.Деякі люди говорять:"Ой так нажився,так нажився."А,що він нажився,добре ів,пив,вів розгульний образ життя,накрав грошей багато,набудував дворців.А все дуже просто,набрав ще більше гріхів.

Пробачте за мою філософію.Я дуже розчарувався в цьому житті.Все це,як писав Л.Толстой: "Суєта-суєт."

Рпзповідь гарна. 12 16 31 43 flo26
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володимире! Нам є від чого розчаровуватися, та жити все ж треба. У мене в моєму рідному селі є багато друзів, з якими я спілкуюся в основному иобільним, а приїжджаю туди 1 раз на рік, то зі всіма й не побачуся...Та я не про це, одна з моїх знайомих, моя ровусниця, теж вдова каже, що вона вже й нажилася, а я з нею не згодна, хоч життя наше і не мед, та й на той світ спішити нічого. Всього вам доброго... flirt ny1 43 42 flo36 flo11
 
Haluna2, 11.03.2016 - 18:36
Гарна оповідь про добру людину... give_rose give_rose apple
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! Це була не тільки добра людина, а й найближча і найкраща подруга... flirt curtsey girl_hospital 43 ny1 flo36 flo31 flo11
 
Гарна розповідь про життя.
...добрі справи робляться не язиком, а душею й серцем!..
Саме так. 12 12 12 16 17 flo26
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! І зараз у мене дуже гарні і добрі подруги, але то була унікальна... icon_flower curtsey girl_sigh 43 ny1 girl_witch 09
 
ПВО, 11.03.2016 - 16:24
16 16 16 16 16 16 16 16 16 16 23 23 smile
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вікторе! Удачі вам і всього найкращого. 16 girl_hospital 43 ny1 flo36 flo31 09
 
Цілком з Вами згодна
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніло! Це правдива розповідь про мою найближчу подругу і однокласницю... 16 43 ny1 16 flo36 flo31 flo32 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
x
Нові твори
Обрати твори за період: