Злетілись птиці на твоє подвір"я,
Росте їх зграя кожен рік...
Їх знов у лютім налічила
На одну більше, ніш торік.
Милує око, душу тішить
Та зграйка дивних,гарних птиць,
Такої диво - господарки
Нема у тих . хто горілиць
Лежить. наповнений їдою...
Нащо турботи, діти. труд...
Так і терміти деревину
Всю перетрощать, перетруть.
А птиці на твоїм подвір"ї,
Мов діти, дякують тобі
За те, що добрий слід лишила
В цім світі і на цій землі.
