Справжній поет містик наполовину,
Він дивиться в небесну далину,
Справжній поет язичник наполовину,
Бо предки вірили у істину старинну.
Справжній поет це маг наполовину,
Бо тривожить серця він краплину.
Справжній поет- романтик наполовину,
Бо любов свою возносить на вершину,
Справжній поет революціонер наполовину,
Бо життя віддасть за Україну,
Справжній поет це полумя вночі,
І шаблі грізні і містичні очі,
Справжній поет це магія строфи,
Це землі ніжні калинові,
Справжній поет це є любов ,
Кохання , що лежить в основі...
Справжній поет це геній в слові,
І пише вірші і погані і чудові,
Справжній поет це парадокса нить,
Чудовий вірш, чудовий відтворить
Не бути поетом навіть і на мить,
Інший напише вірш поганий ,
А люди скажуть це поет жаданий...
Справжній поет жадає слави лиш наполовину,
Його забули в цю хвилину,
Через сто літ згадають як великую людину..
Справжній поет купається у славі лиш наполовину,
А потім що забули, не згадали й на хвилину...
Справжній поет опуститься на дно,
А потім підійметься буде пити слави він вино...
Справжній поет співець
Кохання втраченого так невинно..
Справжній поет Великая дитина,
У нього в серці рідна Україна...
Фальшивого поета, возвеличить слава,
І буде та йому корона мов оправа...
А справжньому поету все це ні до чого,
Дитя він полумя святого,
Дитя держави, і мечів і булави,
Його слова міцні потоки лави...
Якщо держава гибне гибнуть і поети,
Їх вірші горять швидше ніж летять комети...
