***************
Затуманилось личко писане...
- Ти сумуєш,моє пташа?
Та чому ж оце? Та куди ж оце
Твоя молодість поспіша?
Ще хистка така, як билиночка,
Як омитий росою цвіт...
Золотий пилок - ластовиннячко,
Русі коси... Жорстокий світ.
Щось в тобі немов надломилося,
Серце розпачем обняло...
Ти не плач, що усе скінчилося,-
Посміхнися, що це - було...
Чистих сліз твоїх та не варт ніхто -
Хай тобі обіцяє рай...
Хто ж на сльози ті заслуговує,
не проллє їх ніколи, - знай.
Усміхнися, красо мальована, -
Ще попереду - долі цвіт.
Підростай, моя чорнобровая,-
Замилується білий світ