Прозорий вечір огортає місто,
Запалюючи вікна й ліхтарі,
Тьм'яніє обрій, та вогням вже тісно,
У кожнім часточка вечірньоі зорі.
Проміння розлітається на друзки,
Вихоплюючи клаптями пейзаж,
День тоне у вогнях, тихенько тускне,
Міняючи довкола антураж.
Розкреслені, як зошити в клітинку,
З рядками вікон, наче тих цяток,
Декор змінили типові будинки,
Прикрасились гірляндами свічок.
При тих свічках літопис пише місто,
На кухнях чай і пристрасті киплять,
В когось роман, в когось підходить тісто,
Десь від печалі, десь від радості не сплять.
Браво! Дуже гарно! 
