Всім хто загинув у боротьбі за волю і Україну присвячується
Зріє чорна бузина,
Соки наливає,
Моя мила сторона,
Біль переживає.
Умивається слізьми,
Навпіл із росою,
Віють вісники-вітри,
Сушать їх грозою.
Блискавицями цвітуть,
Небо застилають,
Йде козак в останню путь,
Люди проводжають.
«Добрі людоньки, простіть,
Що не уберігся,
Ворогів не зможу бить,
Спочивати влігся!
Підлий ворог підступив,
Я в бою загинув,
Гострий меч вам заповів,
Та ще Україну.»
Хилить гілля бузина,
Ягодами плаче,
Україна в нас одна,
Спочивай, козаче...