Це мій перший вірш, що перекладений іноземною. А який переклад?..
Halyna Pecher with Lina Dmytrychyn and 45 others.
Yesterday at 7:33am •
ЩИРО ВІТАЮ ВСІХ МОЇХ ДРУЗІВ З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ ЕМІГРАНТА!...
ЗДОРОВ'Я ВСІМ НАМ І РАДОСТІ ВІД НАШОЇ ПРАЦІ!..
ЖИТТЯ ЕМІГРАНТІВ
Хмари покрили небо не наше,
Сльози стікають, наче дощі,
Блискавка в небі полум’ям плаче,
Місто чуже одягає плащі.
Хто нас розрадить в краї чужому,
Витре сльозину холодну з лиця,
Тягне магнітом доля додому,
Бо цим дощам не буває кінця.
Парки з мостами, сиві тумани
І тротуари змиті дощем,
Місто шумливе, клумби тюльпанів,
А на душі тільки болі і щем.
Що буде з нами? – Питаємо часто…
Хто подасть руку, коли в нас біда,
Скільки дощі будуть лити ще часу,
Коли вернемося ми до гнізда?
Тут не почують наші молитви,
Бо тут не наші в місті Боги,
Мама далеко, сльози не витре,
Як же далеко свої береги…
Ми подорожні в місті чужому,
Доля не завжди буває легка,
Мамо, рідненька, хочу додому,
Вісточку шлю тобі із далека…
Віталій Назарук.
Sincere congratulations to all my friends #emihranta!...
Health to all of us and the joy of our labor!..
Mounted the sky clouds not ours,
Mingling tears like rain,
Lightning in the sky flames, crying
City shit clarinet raincoat.
Who us rozradytʹ in edges, could just
Erase with slʹozynu city,
Stolen Magnet Destiny Home,
Because this isn't doshcham end.
Parks with bridges, grey tumany
And pavements is washed by rain,
City Shumlyve, klumby tulips,
And on my chest just boli and shchem.
What is with us? Is asking often...
Who's a helping hand, when we in trouble
How much rain are those still time
When vernemosya we to nests?
Here not hear our prayers,
Because you not here in our city, of the gods
Mom away, tears do not erase,
How far your beach...
We are travelers in town, could just
Destiny is not always easy, sometimes
Mom, ridnenʹka, want to go home,
Vistochku Shlyu you from far...
Author: Vitaliy Nazaruk
Як би не здавалося життя десь кращим чи просто вимушено живеш в чужому краї, заробляючи на життя, все одно рідне є рідне.Вдома і хліб їдомий — не марно є таке прислів'я, бо ностальгія штука привередлива, вона не може не нагадувати про Батьківщину.Гарно.
Моє серденько болить! О, як болить! О, як болить! Хотів прочитати Вашого вірша своїй дружині, але не ризикнув, т. я. занадто зволожені будуть її очі. Дуже щемний і актуальний вірш! Обираю.
Зворушливо, Віталію! Нелегко жити в еміграції, коли душа прагне бути у рідному краї. 
