Сьогодні про небо мовчать дерева,
Сьогодні будинки кричать про розлуку,
Не лляють свіжість фонтанні леви,
Не губи а вітер цілує руки.
І десь відлетіло гаряче літо,
І грається вічністю сивий лютий,
І ходить сірість холодним світом
Та вимага кольори забути.
Сьогодні гами згубили ноти,
Сьогодні рай скасували точно,
В думках царюють одні марноти
І марити щастям уже порочно.
І час провалився в сумне анданте,
І погляд здається чомусь лукавим…
Чого я хочу, офіціянте?
Зігрітись просто. Будь ласка, кави.
