Прочинені вікна і легкий вітерець колише фланелеві фіранки. Здалека доносяться сумний шум моря і гул машин . Можливо це ранок ,хоча точно не відомо , адже дуже похмуро ,навіть можна сказати -темно. Звідкись доноситься шурхіт сухої обпеченої сонцем трави , чутне відлуння голосів. Можна здогадатись, що на березі знаходяться люди , яким погана погода не взмозі завадити. Сміх . Він ледь чутний , але всеж у ньому є щось чарівне , так ніби саме життя у ньому бурлить. Так ніби це єдине ,що зараз важливо . Момент . Прекрасний короткий момент.
