Про край наш розкаже й маленька дитина,
Не тільки дорослий, повірте мені,
Бо тут його діда, й прадіда могила,
Що йшов захищати свої рубежі.
Лежать у могилах і стрільці і повстанці,
Й не тільки у горах, але й в низині.
Ішли і бувалі й молоді новобранці,
Вони не схилялись в смертельній борні.
У тінях дерев високі могили,
Котрі вже роки, як сторожі стоять.
А колись ті герої живими ходили,
Та зараз без слави в могилах лежать.
Вітер журливу наспівує пісню,
Ворон кружляє високо вгорі,
А в грудях моїх становиться млісно,
Коли споминаю усі ті бої.
Чистою хвилею внизу б’ється річка,
І води несе, як роки, в Дністер,
А тут не згасатиме ніколи і свічка, -
Горітиме завжди, не тільки тепер.
Світитиме сонце, радітимуть люди,
Бо воля навіки до нас вже прийшла,
Але у серцях і в душах все буде
Й та сила, що волі віддала життя.
Вони полягли за Вітчизну у бою,
Бо кожний її, як матір кохав.
Не дали чужинцям трощить свою долю,
Хоч ворог землею ще довго гуляв.
