Тобою ніжно напиваюсь-
Батьківська хата, зазвичай:
Де мій лелека, у дворі,
Цвіркун співає до зорі,
Шпаки злітаються на грушу,
Усе впивається у душу.
Хмелію сонцем у зеніті,
Спекотним днем,
Дощем у літі,
У травах витоптана стежка,
У серці виткана мережка,
У винограді стиглі бджоли,
А на порозі босі ноги...
Мої- торкаються землі,
Де роси, наче косарі,
Втомившись, сіли відпочити,
Як солодко, як мило жити
Там, де коріння, де родина,
До хати вишита стежина-
В ромашка, мальвах, у вітрах,
Мов сон, колишу на руках
Ту мить, той день, ту божу днину,
Батьків, старесеньку світлину
І світлий спогад, дивний щем,
Що переплетений з дощем,
У моїм серці...
