|
Людно в школі Студеницькій,
Вона, наче розцвіла,
Тут сьогодні вечорниці -
Свято нашого села.
Метушаться всі, співають
Вишиваночки вдягають,
Десь слова ще хтось вивчає,
Бо всі на сцені виступають.
Навіть наш водій і поварі,
Ще й вареничків наварили
Нашій славній дітворі,
І гостей всіх пригостили.
Сцена вбрана, як колись,
Бувало в українській хаті,
В печі вогонь горить,
Будуть страви готувати.
А господар й господиня
Все співають. розмовляють,
Тут уся їхня родина,
На гостей вони чекають.
Ось взялася десь кума
І п'яного Омелька привела,
Мотузкою його прив'язала
Й на базар притягла.
А там на точку, на базарі
Жінка чоловіка продавала -
Все співала, вихваляла,
Та ціну ніяк не склала.
Подумала вона , погадала...
І вирішила не продавати:
"Що ж я без нього одна?"
Давай Омелька назад забирати.
Ось Петро й Наталка -
Гарна вони пара,
Та десь Возний взявся
Й до дівчини прив'язався.
Що він тільки не робив,
Як не вихвалявся,
Заміж все її просив -
Зал лише сміявся...
Кайдашиха тут була -
Все навчала та сварилась,
А її невістки також,
Що мало не побились.
Зал гуде від сміху -
Всі знімають та кіхкочуть,
Навіть наша дітвора
Гратися не хоче.
Молодь на кочерзі скакає,́
Смачну калиту кусає,
Баба ось до них прийшла,
Калиту також чіпає.
Хто вкусив, той молодець,
Може піти під вінець,
Дівки всілися гадати,
Й нумо дрова рахувати.
Веселились аж до рання,
Вже й світанок за вікном...
Гарно пройшло наше свято,
Та й полинуло селом.
Загуло на всю країну,
За кордони понеслось -
Нехай знають - є Вкраїна!
Ворогу ми не здамось!
Поки будемо співати,
Доки будем говорити,
Нас нікому не здолати,
Й Україна буде жити.́
13. 12. 2017 року́
ID:
773411
Рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата надходження: 26.01.2018 02:25:11
© дата внесення змiн: 26.01.2018 02:30:00
автор: Марія Романюк.
Вкажіть причину вашої скарги
|
