* * *
«а щоб тобі була любов...» —
устами ранок продихає
і я вдихаю і вдихаю
і що я вчув?
і що я знаю?
«а щоб тобі була любов!» —
що серцем я не захолов,
у пам’ять увіп’юсь
Твойого краю...
І серцем Богородиці шукаю
любов
чисту любов, спечну Любов!
Нахилить явір на обійсті
обійми —
і трима літ двісті!
І зігріва його любов — Її любов,
Її любов!
невже є двір
ще холоднісінький?..
Чисто любов
Її любов
устами ранок продихає...
а я як втрачений — не знаю
чого це жду,
чого чекаю?
ще росу вранішню спиває
розквітникований
нектар...
Боже! люби мене —
чи вдар!
Бо вода пам’ять повертає —
що п’ю її із уст мойого краю
О щоб тобі прийшла любов!
у Лохвиці, у Тульчині,
в станиці,
Окрилена душе-дівице!..
Безвинно зайнялось — й палає,
а простір душу зігріває!
Та що я вчув, і з чого знаю?
Безвинно зайнялось й палає,
і п’є із уст мого святого краю.
Прийшла любов?
Прийшла любов!
10.11.2011
