Зима засипала все снігом,
Вдягнула усю землю у кришталь
Накинула їй шаль на голову і плечі
І заколисала землю,- спи. Бай, бай.
Все навкруги заснуло, стало тихо.
Все спить. Зима вирує на землі
І як мати землю обіймає, турбуючись,
що стомилася вона.
Метелицею пісню їй співає,
Присипле снігом, щоб була в теплі.
Отак зима турботу проявляє,
Бо їй відведена пора мала
Нехай побешкетує та на кохається удосталь,
Бо скоро віддавати їй свої права
Вона так хоче показати все прекрасне
І, що лише зима найкраща пора.
