Стою на Рубіконі рим…
Стою на Рубіконі рим…
А щось не сказано, в зачатку!
Поезія… Не гра, не грим…
У ній все справжнє, від початку.
Так, я співаю про любов,
Про почуттів тверді кристали…
Зелені бархати дібров
Мій зір манить не перестали…
Небесна синь… Її черпну
Я для натхнення і для віри!
Несу у римі глибину
Любові й радощів без міри!
Спиваю свіжість із роси,
Вплітаю в коси сонця промінь…
О, Музи дивні голоси,
О, дивовижний Музи гомін!
Той рим вогонь, той їхній жар
Тепер завжди в душі зі мною…
Поезія – Господній дар
З тонкою, ніжною струною!
04. 10. 2018 м. Львів автор Наталія Калиновська.
Сердечно дякую, Катерино! Натхнення Вам!!! 
