Муза знов мене накрила
Лагідним своїм теплом.
Ти моя голубка сизокрила,
Мені так приємно бути під твоїм крилом...
Бо Муза не любить байдужих
До поезії зі смаками весни,
З музою можливо одужати
Від хвороб нудьги страхів... В думки
Зануритися - дивні таємні
Відкриваючи нові світи.
Муза моя, мені так приємно
Що ведеш мене знову у сни
Де юнак я з душею - моторний
Той що вчиться ловити - дива.
Жвавий, чистий та такий непоборний
Бо не міф ти , а дійсно жива,
Щоб теплом знов та знов накривати,
Гарних справ є багато в житті.
Ніжні пісні під ранок співати,
Щоби потім складати вірші.
" Бо Муза не любить байдужих..." 
