Він українцем був червоним (Присвячую Володимиру Сосюрі, видатному укр. поету) .
Непросто себе і свій шлях відшукати
В часи історичних непевних штормів.
Єднались тоді навіть з тим, хто був катом.
Знайти себе він не відразу зумів...
Він українським був поетом,
Був, є і буде повсякчас,
Падіння мітив йому й злети
Ним же оспіваний Донбас.
Він українцем був червоним –
Такий послала доля бренд,
В 20-і землю ще боронять
Його перо й його багнет.
Він українцем був великим –
Любить так землю міг лиш він,
Як міг, беріг її від лиха,
В душі і серці свій мав дзвін,
Що кликав у часи тривоги
Його на свій, на вічний бій.
Він нелегку обрав дорогу
Й не впав таки у боротьбі.
Для нього Україна – мати –
Пісенномовою пишавсь,
Не дав себе скорить-зламати,
Бо українська в нім душа.
Він українцем залишився –
Ламались доля і сім’я,
Скарбів ніяких не наживши,
Пішов у вічність... з цим ім’ям.
17.05.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
Гарна присвята, Ганно. Дiйсно, талановитi творчi люди дiяли на нашiй землi у будь-якi часи, незалежно вiд полiтичних режимiв i вiд правителiв, якi перебували при владi. I вдвiчi приемно, що якраз Володимир Сосюра був родом з нашого регiону - Донеччини, народився у мiстi Дебальцеве Донецькоi областi.
Тiльки от у вас у 1 куплетi - тут у 1 рядку слово "вiдшукати", а тодi у 4 рядку - "вiдшукав". Якось дуже схожi слова i близько одне вiд одного розташованi. Може тодi 4 рядок трохи змiнити:
Й Сосюра не зразу визнання зустрiв...