Фарбую очі Неба - блакить зіниці,
що до Землі стікає, щоб омивати лиця.
Рожевий усміх Сонця - заграву світанкову,
що день новий вдягає у ніжність пелюсткову.
Верби тендітне сяйво від вогників на вітах,
і тихий шепіт листя у пуп'янках відкритих.
Та легкий подих ранку, пречистий і прозорий,
і погляди світанку у Вічність неозору...