змучені,зморені,відкриті новим світанком,
закохані в місцевий шум,
розчинені ледь тліючим та майже прозорим світанком,
здійснивші над емоціями ледь помітний глум.
розчинені у вирої життя,
помірно тягнемось до сонця та висот,
коли усі навколо нам кричать про каяття,
чи знаєш ти яким буває ніжним у руках пісок?
загублені поміж казок та святоглумства,
врятовані холодною літньою зливою,
а небо з поглядом безумця
шепоче ніжно і чарується тобою лиш,красивою.
