Тебе вивчаю, нене Україно,
Долаючи історії стежки.
На них – усе: сліди доби Руїни
І слава, котру мали козаки.
Все вирнуло з минувшини туманів:
Далека Русь і Запорізька Січ,
І княжа знать, і відданість гетьманів,
І плач вдовиний при горінні свіч.
Там зради й перемоги – все злилося
У назві у короткій – Давня Русь,
І дибиться від тих подій волосся,
Бо довго ще з думками не зберусь,
Чому тернистий шлях прослав Всевишній,
Щоби любов міцніла до землі,
Де особливо пахнуть м’ята й вишні
І люди горді, ніби королі!
12.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
