Народжується кожен, щоб відбутись
У дітях, внуках, дереві, кущі,
Себе відчути вільним, самобутнім,
Подарувать краплиночку душі.
Себе в собі зуміти розбудити,
Коли вже ти – не ти і він – не той,
А став минулим праотців гордитись
І з волі доброї потрапив у АТО.
Коли земля і воля – не дрібниці
І не товар, що можна продавать,
Коли болить тобі сльоза вдовиці
І дух міцніє при таких словах,
Як «Слава Україні» і синхронно
«Героям слава» – в відповідь звучить,
Коли воюєш сам, а не ООНи,
Не маючи нагоди відпочить.
Тоді ти, друже, народився вчасно,
Без тебе би не вбереглась земля,
І діти твої будуть жити класно,
Як згине той, хто війни шле з Кремля!
28.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
Це так! Але щоб відбутись й не звихнутись, треба й про відпочинок подбати... 
Згине той - поставлять іншого. А ми маємо жити класно, не озираючись на сусідів. Інакше, 28-му річницю якого свята ми відзначали нещодавно 
