Хіба це гріх – любити свою землю
Й віддать за неї все, навіть життя?
Вклоняюсь подвигу синів таких доземно –
Їм завдяки, в нас буде майбуття.
19.09.2019.
Земля і люди – вічний це тандем,
Бо вони нарізно не можуть існувати
Й тоді, коли приходить судний день,
Й коли за землю треба воювати.
20.09.2019.
Удари долі витримать непросто,
Та не бува життя без боротьби.
Не поспішай стрибать у воду з мосту –
Для самоствердження усе-усе зроби!
20.09.2019.
Нам всім болить прабатьківська земля,
Її сьогодні, завтра і майбутнє,
Позбудьмося всіх найманців Кремля,
Бо Україні не потрібні трутні.
20.09.2019.
Українець не той, хто склада гарні вірші,
Українець є той, українства в кім більше.
6.10.2019.
Невже такою мусить бути
За волю плата і любов?
Як землю можна ту забути,
Яку подарував сам Бог?!
30.10.2019.
Хто сам не горить, не запалить і інших,
У цім боротьби найвагоміша суть.
Борцям тим підвладні і кінні, і піші,
Гуртом вони волю землі принесуть.
9.11.2019.
Я хочу бути там, де надто важко,
Де потребують зайвого плеча:
Людина це, тварина, а чи пташка –
Допоможу, поки горить свіча.
16.11.2019.
Хай допоможуть ворога здолати
Мої гаптовані відвагою вірші.
У них є все: дух волі і скорбота,
Й краплинки непохитної душі.
29.11.2019.
А кохання буває різним:
Надто раннім і надто пізнім.
Когось робить воно крилатим,
А комусь виставляє плату.
9.01.2020.
Того не можуть зваблювати статки,
Хто сам себе народу присвятив,
Читать він має мудреців нотатки,
Щоб ними шлях в майбутнє освітить.
18.01.2020.
Кому доводилося пить отруту слів,
Той, певно, знає, що то є за муки:
Темніє неба край, котрий яснів,
А душу завойовує розпука.
18.01.2020.
Дай, Боже, нам терпіння і відваги,
Щоб виграти цей історичний бій,
До пороху додавши ще й зневаги.
Ми ж так не схожі на німих рабів!
18.01.2020.
Ганна Верес (Демиденко).