Кружляє в дивнім піруеті
Осіннє танго жовтий лист.
Як відтворити у сюжеті
Природи неймовірний хист?
Оту палітру у відтінках,
Що грає барвами навкруг.
Яка ж красива Осінь-Жінка!
Я навіть слів не підберу.
Завжди ошатна і зваблива,
Міняє вправно свій декор.
Буває часом вередлива
Й дощем виплакує мінор.
То повні келихи проміння,
Проллє із щедрістю з небес.
То виставить свої творіння,
Щоб милувався світ увесь!
То з рукава немов причастя,
Сипне росинок у траву.
Комусь - наповнить жмені щастям,
На довгу ниву вікову.
Сама ж, роздавши всім щедроти,
Залишить незабутній слід.
Митцям віддасть натхнення й ноти,
І для віршів, і для сюїт.
Дякую сердечно, пане Сергію, за гостину! Так то в парку недалечко від будинку. На жаль гриби там не ростуть. А хто ж їх не любить збирати...
Я виросла біля лісу.
