Як запалало над землею диво-сонце,
Як посипалися небом зіроньки,
І утворилося життя, скрізь незнайомці,
І у кожного питання, хто ж вони?
Як довкола почалися звуки людства,
Їх священне дихання і стук,
Ця невідомість, що призводить до безумства,
І ці дотики невмілих перших рук.
Як з'явилися на цій планеті люди,
І довкола вмить запахло так живим,
Сказало сонце я щасливим буду,
Зігрію всіх я променем своїм.
І зародилося на цій Землі пізнання,
Перші кроки, перші миті, перший сніг ,
А потім зародилося кохання,
Йому вклонялось людство аж до ніг.
І зародилося усе живе, що й нині,
Для кожного дарує дні буття,
Бо спільне у прадавньої години,
Із нами залишається життя.
