Та ні, Бику не варто поклонятися, його обожествляти.
Хоча він є символом сили, працьовитості, витривалості та мало в тім
радості, коли ми працюємо як ті воли і тягнемо покірно те життєве
ярмо та куди?
Шукаємо новонароджене Боже дитя, що входить
нині у наше життя. Шукаємо його не як Ірод його шукав, а як
волхви, несучи йому свої дари. І ми готуємо дарунок. Це - наше
сокрушене, упокорене, умиротворене серце.
І воплотилося Слово Боже і став Бог людиною,
немовлям прийшов у цей світ. Та світ його не прийняв. А хто
прийме його - дитиною Божою назветься. І най кожен із нас
гріховного Ірода стережеться, що губить тіло і душу.
А в кого болить і гірко плаче душа - глянь на
новонароджене дитя. Вмить зникне сум, вгамується біль . Постій!
Постій біля рожденого Бога. У нім вся повнота щастя, радості,
добра. Бери його! Дитятко Боже простягає до нас свої рученята.
" Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені, і я облегшу вас.
Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і
сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо
моє любе й тягар мій легкий". ( Мт.11.28-30).
Йому під силу звільнити тебе з гріховного ярма, з
рабства гріха і беззаконня.
Над нами простягнута Божа долоня.
Влучно! 
