Усе у світі свій початок має:
Від витоку малого – плин ріки,
Від матері – до сина чи доньки,
Ніхто й ніколи це вже не зламає
Й через тисячоліть важкі роки.
Усе в житті свої має секрети,
Яких ніхто іще не розгадав:
Ні вчені, ні філософи-поети,
У всього є свої падіння й злети,
І тільки час, мов вічності вода,
Біжить собі неспинною рікою.
Пульсує в ньому власний метроном.
Він не зупиниться уже, мабуть, ніколи.
А мо’, заведений він Божою рукою,
Що медом нас частує й полином.
Усе живе лиш по своїх законах,
Які нікому не дано спинить.
Людину ж від народження до скону
Тримає доля за незриму нить.
І дивною струною час бринить.
16.03.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
