Вони писали книгу про війну
Життями, кров’ю, долею своєю,
Котра підмішувала болю й полину,
Як розлучала з друзями й сім’єю.
Писали місяці вони й роки,
Аби не втратити землі і волі –
До неї Україна йшла віки,
Уставши проти гніту і сваволі.
Вони писали не заради втіх –
Заради майбуття дітей, онуків,
Бо це би був найбільший їхній гріх:
Залишити потомкам рабства муки.
Писали не пером, а «Калашем»,
Згодилась у борні і інша зброя,
Пройшли крізь Іловайськ і не лише;
Знялись у вись над Карачун-горою.
Вони писали книгу про війну,
Щоб Україну світу врятувати,
Щоби хребет їй ворог не зігнув,
Бо кожному з героїв вона – мати!
8.04.2021
Ганна Верес (Демиденко)..
Слава Ураїні! Слава героям! Слава вам за вірш.
