В зелені трави - білі пелюстки
Здалось, весна - згубила білі сльози,
Чи вітер може з легкої руки
Їх щедро дарував ранковим росам.
Так ця весняна віхола мела,
Що і весна сама в ній заблукала,
Несла у відрах воду з джерела,
Перші дощі у гості закликала.
Сміявся-гуркотів у небі грім,
Як вітер пелюстки кружляв у танці,
Краплі дощу дзвеніли наче дзвін,
Веселка усміхалась в вишиванці.
Ця біла віхола зникала десь в траві
І вітер затихав якось відразу,
Під небом сумували журавлі,
Ні, то раділи так весні щоразу.
Галина Грицина.
Дякую.
