Вони вмирали, дужі, молоді, –
Борці за волю неньки України,
І вчора, і сьогодні, і тоді,
Коли лиха стрічалася година.
Вмирали, не шкодуючи життя,
Спиняли поступ чорної навали,
Із вуст їх не зривались каяття –
Лише одвічне найрідніше «мамо»!
Вони вмирали з вірою у те,
Що смертю власною наблизять перемогу,
І жовто-синьо прапор зацвіте,
І про війну закінчаться тривоги.
Вони вмирали, захистивши нас,
Лишившись молодими вже навіки…
Чи зрозуміє їх колись Донбас,
Як це загинути, не ставши й чоловіком?!
8.05.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
зворушливо...
