Бузковеє намисто
Розсипалось на місто
То дощ гуляв уночі,
Мов лив на землю очі.
А те ніжне намисто
Квітками вкрило місто
І ти ідеш між квіти
З весни у ясне літо
І те намисто біле,
Тебе немов зігріло
Здавалося що нині,
Ти десь на полонині.
Ідеш поміж квітками
Зеленими стежками
І вирами гірськими
І мріями ясними.
Бузковеє намисто
Розсипалось на місто
То дощ чекав уночі,
Побачить рідні очі.
Ті очі, що ясніють,
Як про Карпати мріють,
Ті очі: мрійні, сині,
Мов небо в полонині
А. Бук-Стефко
