Ти позви мене вночі, прийду
Аромат з собою принесу весною
Ти кричи мені птахою, щебечи канарейкою
Соловейком прилину , крилом обніму, вогонь розведу.
Дзвіночки двенять, дивно й мило гомонять.
Коли тяжко на душі, ти мені лиш прошебчи
Місяць нижче опущу і тебе почекочу
І травою приласкаю, дивовижно це я знаю
Ти позви мене вночі, будем з Місяцем гулять
Зірочки будуть сіять , нам дорожку озарять
Ти в собі це не тримай, соромливість забувай
Серцем більше не кричи, ти словами прошепчи
Ти позви, я прилечу
І тебе не розбужу
Сон солодкий, сон чарівний
І якись він божевільний.
