– Що найдорожче у людськім житті? –
У старця запитала я святого.
– Води ковточок в спеку у путі
Бува дорожчим персня золотого.
– Що найніжніше ти в житті пізнав?
Чекаю на правдиве я зізнання.
– Коли розквітла у серцях весна,
І ми з коханою пили одне кохання.
– Що є найвищим в світі для людей,
Про це мені повідай, старче сивий.
– Та слава, що в безсмертя поведе,
І той, хто є по-справжньому щасливий.
– Що найсильніше ти в житті зустрів,
Я хочу знати відповідь правдиву?
– Скажу тобі, як брату чи сестрі:
Ніколи правда не буває дивом.
Існує й істина. Вона ще важливіш,
Й в усі часи була і є єдина:
Для когось вона – Бог, для когось – ніж.
Служити тільки їй має людина.
– Останнє, про що хочу запитать,
Як ти прийшов до істини цієї?
– Я знав, що істина завжди свята,
Отож не розминавсь ніколи з нею.
5.07.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
