Екватор літа, що там долі - невідомо
Ще у дворі зелені спориші,
А сонце всім дарує теплу втому
Все навкруги для спокою душі.
У лузі зеленіють десь отави
Дерева листям тінь дають землі,
Навкруг жнива співають Богу славу,
За хліб, що завтра буде на столі.
Хоч сонце повернулося на зиму
В природі як у храмі - справжній рай,
Усе дарує літо, щоб змогли ми,
Зимою друзів запросить на чай.
Пора прекрасна, її звемо - літом
В його теплі купаємось й красі,
І кожна мить квітує понад світом,
Проміння сонячне сміється у росі.
Галина Грицина.
