Втрата Штандарта
Важкі ішли бої, та величезні втрати,
Щоб якось дух бійців підняти,
Тай ворога щоб розгромить,
Замислив командир дивізії схитрить…
Мотори танків зупинить, та і гармати,
Нехай мовчать,бійцям пора відпочивати..
Задумав Він, вночі, коли ворожа сила спить,
Дивізії ворожої Штандарти (Прапор) захопить…
Не впевнений, та може хтось не знає,
Що Прапор Символ є, тож значення велике має.
І втрата Прапора, нехай йому і грець,
І Командиру і Дивізії тоді - кінець…
Розвідника найкращого, то той ще “вовкодав”,
Господь йому і силу, розум та й удачу дав.
Пішов глухої ночі, ворогові в тил, тай не вернувся,
Комдив десь через день так схаменувся…
Але щоб рішення, вже прийняте не відміняти,
За ним взвод розвідки він вирішив послати.
Слідом пішли та зникли батальйон і рота,
Отож, в атаку знов піде піхота..
У тій дивізії, при штабі писарем був Мойша,
Був хитрий хлопець тай пройдисвіт, той ще.
Набридло Мойші на “гора” доповідати,
Про отакі ганебні, ще й великі втрати.
Зробив собі він “причесон” і “стать”,
Й комдиву сміло став доповідать:
“ Штандарт ворожий я дістану,
Можливо, ще й Героєм стану”.
Комдив йому: “То що з тобою сталось???
Там рота згинула, від батальйона нічого не зосталось.
І всі були найкращії солдати…
То лиш тобі скажу, бо соромно признатись,
Що сам я їх уже почав боятись...”
Але подумавши, та вирішив, що – “Да!”,
Нехай той Мойша спробує, бо спроба не біда.
І вже на ранок, ворожий той Штандарт,
Комдиву ліг на стіл, а той звичайно рад.
Не віриться Комдиву, то невже здалося,
Без крові знищити противника вдалося.
І Мойша, операцію уміло,
Провів цю, винахідливо і сміло.
“Доповідай-но, як зумів, як так?
Я знаю, на всі руки ти мастак”.
“Я просто поміняв, вони мені Штандарт, я їм Знамено наше,
Бо тільки так умію й навчений, і не інакше…”.
Так сталось, що Комдив сам застрілився,
А Мойші що??? Кудись тихенько “змився”.
Хтось запитає, ти про що оповідаєш?
Та і кого ти на увазі маєш?
Я відповім.
Що ми пройдисвітам вручили свою долю,
Й втрачаємо сьогодні Землю й Волю.
Та ще й надіємось, та ще на щось чекаєм,
А поки так, “що маємо те і маєм”.
©В Небайдужий.
М. Київ. 2021.
ID:
920595
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Байка
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 27.07.2021 07:40:09
© дата внесення змiн: 26.11.2021 10:07:21
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
